Як у Британії з Бленгеймського палацу вкрали золотий унітаз

Вона швидко почала спускатися у великий двір. Але сама того не знаючи, вона бігла прямісінько до останніх моментів зухвалого пограбування.

П’ятеро чоловіків увірвалися до палацу, вирвали з підлоги унітаз із чистого золота вартістю 6 млн доларів і втекли на викраденому Volkswagen Golf.

Унітаз під назвою "Америка" експонували лише два дні у величному палаці XVIII століття в рамках виставки італійського художника-концептуаліста Мауріціо Каттелана.

Тепер, через понад п’ять років, трьох чоловіків засудили за причетність до пограбування.

Джеймс Шин (ліворуч) і Майкл Джонс були учасниками зухвалого пограбування

40-річний Джеймс Шин з Оксфорда визнав себе винним у крадіжці зі зломом і передачі злочинно набутого майна ще в 2024 році, а 39-річного Майкла Джонса з Оксфорда визнали винним у крадіжці зі зломом у Оксфордському суді у вівторок.

36-річного Фреда Доу з Віндзора засудили за змову з метою передачі злочинно набутого майна. Водночас 41-річного Бора Гукука із західного Лондона виправдали за тим самим звинуваченням.

Цей злочин заінтригував любителів мистецтва, захопив пресу та спровокував незліченну кількість жартів та мемів.

Тепер BBC отримала ексклюзивний доступ до персоналу палацу Бленгейм, щоб розповісти про пограбування та збої в безпеці палацу, з їхньої точки зору.

"Нас пограбували"

Напередодні ввечері виконавчий директор Бленгейма Домінік Гейр був на гламурній вечірці з нагоди відкриття виставки, яку влаштував у палаці сам Каттелан.

Це була перша виставка "Америки" за межами Нью-Йорка, і присутність цього витвору мистецтва викликала ажіотаж.

Гейр пам’ятає, як вислизнув під час урочистостей, сподіваючись і самому скористатися повністю функціональним туалетом.

Але коли він зіткнувся з чергою, він сказав собі: "Гаразд, немає сенсу стояти в черзі. Можна повернутися завтра і подивитися".

Виконавчий директор палацу Домінік Гейр заявив, що бере на себе повну відповідальність за збої в безпеці

Але лише за кілька годин його колега Пейс стала свідком останніх моментів зухвалого злочину, коли твір мистецтва вагою 98 кг вантажили в багажник.

Вона згадує ту несподівану та хаотичну сцену: "Це були лише тіні та швидкий рух. Я просто побачила, як вони рухалися до машини, сідали в машину… а потім машина просто помчала".

Загалом зухвале пограбування - від моменту, коли грабіжники прибули до палацу, до моменту, поки вони поїхали - тривало всього п’ять хвилин.

Незабаром після цього прибула поліція, і лише коли співробітники обшукали палац, вони зрозуміли, що саме вкрали злодії.

"У той момент я відчула, як всередині щось обірвалося, - каже Пейс. - І я зрозуміла, що це серйозно". 

Незабаром виконавчого директора розбудив телефонний дзвінок: "Нас пограбували".

Він каже, що йому знадобилося кілька хвилин, щоб зрозуміти, що йому це не сниться, перш ніж помчати до палацу.

Його полегшення від того, що персонал залишився неушкодженим, змішалося з жахом від затопленого, зруйнованого місця злочину. 

"Якщо золотий унітаз на тому місці виглядав красиво, досконало, велично і незаплямовано, то це була повна протилежність, - каже Гейр. - Його розтрощили. Це палац. Палаци не можна трощити".

Коли палац через день знову відкрився для відвідувачів, адміністрація творчо підійшла до інциденту.

Співробітники заново натягнули поліцейську стрічку на зруйновану кабінку, розташовану лише за кілька метрів від місця народження сера Вінстона Черчилля, і показали місце злочину в рамках виставки Каттелана - щоправда, вже без унітаза.

За словами Гейра, йому було соромно, що таке сталося в його музеї, однак гнів спонукав його не замовчувати інцидент, і водночас він усвідомив, що такий крок може привернути увагу публіки.

І це спрацювало. У наступні дні, як розповіла Пейс, палац був "забитий", і натовп хотів побачити місце злочину.

"Людям було цікавіше побачити, звідки вкрали золотий унітаз, ніж прийти і побачити сам золотий унітаз", – додала вона.

Коли виставка знову відкрилася, публіці вирішили дозволити побачити місце злочину

Збої в безпеці

Співробітники палацу кажуть, що вони бачили гумор у тому, як преса та громадськість реагували на злочин, але вони все одно були глибоко схвильовані пограбуванням.

Пейс каже, що Бленгейм, який був для неї безпечним і надійним домом, протягом тривалого часу "не був таким, як раніше".

"Завжди була така тривога. Якщо це сталося, може статися що завгодно", – каже вона.

Гейр розповів, що був радий, що ніхто не постраждав, і назвав грабіжників "найнебезпечнішими людьми, які коли-небудь відвідували Бленгеймський палац".

"Цей унітаз пережив Нью-Йорк. І якщо він пережив Нью-Йорк, він мав би пережити Бленгеймський палац", - каже Крістофер Марінелло, юрист із повернення предметів мистецтва, якого залучили страховики для розгляду справи.

На його думку, безпека Бленгейма "з тріском провалилася".

Адвокат з питань повернення творів мистецтва Крістофер Марінелло

Як стало ясно з інтерв’ю з персоналом палацу, вони не вважали унітаз із 18-каратного золота безпековим ризиком.

За місяць до крадіжки Едвард Спенсер-Черчилль, засновник Blenheim Art Foundation, сказав Sunday Times: "Його буде не так просто поцупити. По-перше, він підключений до каналізації, а по-друге, потенційний злодій не матиме жодного уявлення про те, хто останнім користувався туалетом або що він їв. Тому ні, я не планую його охороняти".

З словами Гейра, їх "набагато більше хвилювали" інші суперечливі твори мистецтва на виставці - статуя папи, ураженого метеоритом, прапори профспілок, по яких ходила громадськість, і статуя Адольфа Гітлера, що молиться.

Він визнав, що статус унітаза як дивакуватого витвору мистецтва затьмарив той факт, що саме лише золото, з якого він виготовлений, коштує близько 3,6 мільйона доларів. 

Його залишили без охорони під час закриття, без камер відеоспостереження, які б стежити за дверима кабінки.

Але тієї ночі банда крадіїв скористалася також іншими недоліками системи безпеки, зокрема відсутністю патрулів і можливості легко проникнути на територію.

Навіть після пограбування персонал не відразу зрозумів, що ціллю був саме унітаз.

Пейс каже, що на секунду подумала, що вони прийшли за пасмом волосся Черчилля з дитинства, яке виставлено в палаці.

"Більше не вразливий" 

Наступними тижнями Гейр прагнув максимально швидко змінити систему безпеки.

Він узяв на себе повну відповідальність за провали тієї ночі.

"Це не було демократичне рішення, що ми мали такий рівень безпеки, воно було моє. У цьому сенсі я зробив Бленгейм уразливим. Але ми більше не вразливі", - каже він.

У палаці повністю переробили та "суттєво модернізували" систему безпеки, але цей інцидент також став тривожним дзвіночком для інших подібних закладів.

Після крадіжки в палаці запровадили суттєві зміни щодо безпеки

Викрадений унітаз так і не знайшли - за кілька днів після пограбування твір мистецтва розібрали на частини та продали. 

Але це зухвале викрадення продовжить жити як частина історії одного з найпопулярніших палаців Великої Британії.

"Він має велику і серйозну історію, тут були війни, які змінили хід історії на континенті. Якщо порівнювати з цим - це дрібниця", – каже Гейр.

"Але в історії звичайних жителів Бленгейма, людей, які жили тут і вдихнули життя в це місце, це був дуже загрозливий момент", - додав він.